Доповідь про наукову і науково-організаційну
діяльність
Інституту зоології ім.І.І.Шмальгузена
НАН України в 2004-2008 рр.
Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
є сьогодні головною установою в Україні і однією з провідних установ Європи, що
вивчає тваринний світ та розробляє принципи і заходи охорони, сталого розвитку
та збереження біологічного різноманіття тваринного світу, невиснажливого, раціонального
його використання та відтворення.
Саме в цих напрямах і працюють наукові підрозділи
Інституту.
Як установа НАН України, Інститут виконує функції
незалежного експерта, готуючи наукові обґрунтування та експертні висновки урядових
проектів та законодавчих актів, що стосуються його компетенції. Інститут є науковим
органом України в конвенції CITES, що контролює міжнародну торгівлю рідкісними
видами тварин.
За звітний період завершено 77 науково-дослідних
робіт. Одним з пріоритетних напрямів роботи Інституту є вивчення фауни, еволюційно-морфологічних
основ філогенії та систематики тваринного світу. Саме ці дослідження є фундаментом,
наріжним каменем екології і енвайроментології, молекулярної біології та інших
біологічних дисциплін. Адже без знання предмету дослідження вони просто лишаються
сенсу. І зовсім не випадковими є намагання неокреаціоністів знищити або ревізувати
сучасну теорію еволюції, які особливо активізувались в цей ювілейний рік, коли
світ відмічає 200-річчя з дня народження Чарльза Дарвіна та 150-ліття з часу публікації
його основоположної праці «Походження відів шляхом природного добору». З часів
Радянського Союзу ми зберегли потужну, конкурентноспроможну в науковому світі
школу систематиків та фауністів. Співробітниками Інституту описано близько 350
нових видів тварин.
Розроблена гіпотеза відносно зміни морфогенетичних
механізмів при переході від клітинного рівня організації у найпростіших до багатоклітинності
у Metazoa.
В результаті синтезу молекулярно-біологічних методів
з морфологічними та екологічними даними проведено таксономічний аналіз евлофідного
комплексу хальцідоїдних їздців та запропоновано оригінальну схему їх філогенетичних
відносин.
Доведено, що завдяки гібридизаційними процесам,
які відбуваються в популяціях деяких видів риб, постійно утворюються гібридогенні
групи, що можуть вважатися окремими видами.
За допомогою математичного моделювання доведено,
що в умовах нейтральної еволюції складні фенотипні структури є нестабільними і
мають тенденцію до руйнування. [Слайд 8] Подібні структури втрачаються значно
швидше за звичайну тривалість макроеволюційних перетворень.
Побудовано модель змін швидкості еволюційних
процесів при виникненні та розвитку еусоціальності бджіл.
Сформульовані основні положення концепції періодичної
альтерації (перемикань) типу раннього онтогенезу у черевоногих молюсків. В межах
Сарматської зоогеографічної області виділена Сарматська біогермна провінція.
Досліджено біорізноманіття циклопоподібних рачків
різних фауністичних комплексів Каспійського і Чорного морів.
Відтворено новітню історію формування орнітокомплексів
фауни України з врахуванням антропогенного впливу та глобальних кліматичних змін.
Запропоновано новий підхід у вирішенні проблеми
походження польоту птахів.
Встановлено, що за останні 20 років на території
України у самиць паразитичного кліща-вароа майже вдвічі зменшилась частота прояву
аномалій. Це може вказувати на формування у цього виду-вселенця нових механізмів
адаптації до кліматичних умов та нового хазяїна — медоносної бджоли.
На території України знайдено нові види надзвичайно
небезпечних для людини паразитичних нематод з роду Trichinella.
Вперше в Україні серед вовків виявлені збудники
спарганозу - хвороби, яка все частіше реєструється у свиней і небезпечна для людини.
Зафіксовано проникнення на територію України з
Польщі багатокамерного ехінококозу, що також є новою епідеміологічною небезпекою.
Вивчено біологію збудників дирофіляріозу собак
- паразитичної хвороби, число випадків захворювання людей якою стрімко збільшується.
Вперше в київському урбосередовищі зареєстровано види павуків з Північної Америки.
Отримані нові дані про цитологічні механізми ремоделювання
кісткових стуктур і розвитку остеопенії та остеопорозу при тривалій гіпокінезії
і в умовах мікрогравітації на біосупутниках БІОН та космічній станції SLS-2.
Для першого Національного Атласу України створені
карти, які на сучасному рівні демонструють стан тваринного світу України та його
ресурси.
Наукові фондові колекції Інституту складають національне
надбання України. Це близько 6,0 млн. одиниць. В колекціях представлені 46 тис.
видів з 25 класів тварин. Єдина в світі колекція рівненського бурштину нараховує
біля 3 тис. одиниць зберігання, в яких знаходиться понад 6 тис. включень тварин.
В напрямі розробки наукових основ охорони і раціонального
використання ресурсів тваринного світу, проведення його моніторингу в умовах впливу
антропогенних факторів
розроблені засади просторового моделювання екологічної
ніші та поширення видів, включно з іншими елементами біологічного різноманіття
– від окремих алелей та генотипів до конкретних ценозів. Проаналізовані співвідношення
прогнозованих площ з придатними і не придатними умовами для поширення цих видів
за сучасних умов та умов 2050 року. Більшість видів продемонстрували тенденцію
до скорочення та зміщення ареалів.
Вивчено сучасний стан біотичного різноманіття
гідрофауни Північно-західного Причорномор’я та зміни, що відбувалися в екосистемах
водойм регіону протягом XX століття. Відмічені тенденції до спрощення та уніфікації
біоти регіону, зумовлені антропогенними чинниками.
В цьому напрямі Інститут тісно співпрацює з Міністерством
охорони навколишнього природного середовища України. Підготовлено Національний
план дій щодо збереження ряду тварин, які знаходяться під охороною Бернської конвенції.
Узагальнено дані щодо поширення, екології та охорони
рідкісних плазунів та проблеми їх включення до Червоної книги України. Знайдені
шляхи підвищення ефективності заповідних територій для збереження герпетофауни
півдня України. Досліджена герпетофауна острова Тузла, що зазнала значних втрат
не лише після сильного шторму і аварії на танкері але й від здійснення Міністерством
надзвичайних ситуацій заходів по очищенню острова від забруднення.
Встановлені фактори формування орнітофауни в заповідниках
і національних парках України. Стратегія її охорони та відтворення має передбачати
включення цих об’єктів як головних екологічних ядер до національної та Панєвропейської
екомережі.
Розроблено стратегію і план дій щодо збереження
зубра.
Розроблено концепцію розбудови екомережі Азово-Чорноморського
екологічного коридору та обґрунтувано створення національного-природного парку
“Гранітно-степове Побужжя”. Розроблений менеджмент-план використання Молочного
лиману Азовського моря як водно-болотного угіддя міжнародного значення.
Спільно з італійськими колегами розроблено метод
ідентифікації ряду видів поширених гельмінтів з використанням полімеразно-цепної
реакції з гібридізацією. З’ясовано особливості структури угруповання паразитів
коней Пржевальського в Чорнобильській зоні відчуження.
Виявлено суттєву зміну протягом останніх 40 років
гельмінтофауни промислових видів риб Київського водосховища. Тут постійно збільшується
чисельність стійких до забруднення видів.
Виявлено пряму залежність між забрудненням довкілля
викидами автотранспорту і ростом чисельності рослиноїдних тетраніхових кліщів
у Києві.
Оцінений ступінь порушення гомеостазу популяцій
тварин і рослин в зоні Чорнобильської АЕС. Закладена база даних щодо стану і можливих
мікроеволюційних перетворень модельних видів тварин, що уможливлює проведення
моніторингу за генетичними, морфо-генетичними та імунологічними ознаками.
В напрямі розробки зоологічних основ захисту
і підвищення продуктивності рослин і тварин проведено аналіз ресурсів промислових
тварин України.
Оцінено стан та шляхи формування біорізноманіття
хребетних тварин агроценозів і зроблений прогноз розвитку фауністичних комплексів
в умовах приватизації сільськогосподарських земель.
Впроваджені методичні вказівки та рекомендації
для ветеринарного забезпечення контролю якості і безпеки рибних продуктів. Розроблені
рекомендації з отримання з природи осетрових та вдосконалення технології зариблення
ними пониззя Дніпра.
Проведено дослідження птахів-мігрантів, як потенціальних
носіїв пташиного грипу. З’ясовано маршрути та терміни прольоту птахів, які роблять
найвагоміший внесок у формування головних міграційних шляхів на території України.
Отримані нові дані щодо участі дрібних ссавців
у підтриманні циркуляції збудників зоонозних природно-вогнищевих інфекцій (туляремія,
лептоспіроз, псевдотуберкульоз та ін.) всіх ландшафтно-географічних зон України,
в тому числі на території Чорнобильської зони та в місцевостях, які вважалися
благополучними.
Вдосконалено методи визначення антропогенного
навантаження на гістоструктуру печінки. Показано, що пігментні клітини печінки
амфібій сприяють нейтралізації продуктів руйнування гепатоцитів.
Детальніше наші досягнення викладені в річних
звітах та акті перевірки Інституту.
Міжнародні зв’язки розвиваються в напрямах виконання
спільних наукових досліджень за міжакадемічними угодами. За міжнародними конкурсамим
та при спиянні НАН України виконувалися проекти РФФД, TUBITAK, Wetland, українсько-литовського
науково-технічного співробітництва тощо. Співробіт¬никами отримувались індивідуальні
гранти цілого ряду міжнародних фондів і організацій. Загалом отримано близько
40 грантів. Щороку за кордон виїзджає в середньому 50 співробітників.
Після розгляду Президією НАН України питання
про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту у 1998-2003 рр. адміністрація
і вчена рада ретельно проробили висловлені тоді зауваження і пропозиції. Проведена
певна структурна реорганізація Інституту. Сьогодні суттєво поліпшилось інформаційно-видавниче
забезпечення Інституту. 96 робочих станцій об’єднані у єдину локальну мережу і
підключені до загальноакадемічної мережі через Uarnet. Лише в 2008 р. придбано
18 нових станцій та налаштовано новий сервер.
Інститут та журнал «Вісник зоології» представлені
в Інтернет окремими веб-сайтами.
Бібліотечний фонд налічує понад 160 тис. книжкових
одиниць. Налагоджена закупівля фундаментальних видань західних видавництв. Електронний
каталог бібліотеки доступний через Інтернет. З 2005 р. передплачується база даних
Реферативного журналу «Біологія». Протягом 2005-2008 рр. завдяки проектам AGORA,
HINARI та OARE Інститут мав змогу користуватись повнотекстовими базами зарубіжної
наукової періодики та через сервер бібліотеки ім. В.І. Вернадського передплаченими
нею ресурсами.
Науковий журнал Інституту “Вісник зоології” за
оцінкою, опублікованою в Бюлетені ВАК, входить до 10% кращих наукових видань України.
У відкритому доступі на сайті журналу знаходяться тексти статей з 2006 до 2000
року. З минулого року журналу надає технологічні та маркетингові послуги компанія
«Версіта». На сайті Metapress публікується англомовна онлайнова версія журналу,
що сприяє не тільки їх вчасному поширенню в інформаційному просторі, але й загалом
впливає на індекс цитування статей та підвищення рейтингу журналу. Сьогодні реферувати
журнал в бібліографічній базі Scopus погодилоcь видавництво Elsewier.
За 2004-2008 рр. опубліковано 24 монографії,
понад 1200 статей, 47 довідників, визначників та збірників. Чотири монографії
і понад 360 статей опубліковані в країнах далекого зарубіжжя. Інститут переміг
в кількох конкурсах за проектами НАН України «Наукова книга», «Наукові переклади»
тощо. Через академічні видавництва останнім часом вийшли друком 5 монографій,
серед яких том «Фауни «України». Загалом видавничу діяльність Інституту характеризують
дані табл.
Кращі цикли робіт були відзначені премією НАН
України ім.І.І.Шмальгаузена (2004 та 2008 рр.). Державну премію в галузі науки
і техніки України отримали чл.-кор. НАН України Л.І.Францевич (2004 р.) і академік
НАН України В.І.Монченко (2007 р.)
Кількість співробітників Інституту протягом останніх
п’яти років лишається стабільною.
В Інституті працює академік НАН України (Монченко
В.І.) та два член-кореспонденти НАН України (Акімов І.А., Францевич Л.І.). Ще
двоє членів академії (В.Г.Радченко, І.Г.Ємельянов) працюють за сумісництвом. Серед
працівників Інституту чотири заслужених діяча науки і техніки України. Двоє ветеранів
Інституту отримують Державну стипендію для видатних діячів науки України.
За станом на кінець 2008 року в Інституті працює
21 науковець віком до 35 років, із них 15 кандидатів наук. У 2000 році при Вченій
раді Інституту створена постійно діюча комісія по роботі з науковою молоддю. Активно
працює Рада молодих вчених і спеціалістів. Молоді науковці отримують стипендії
Президента України і НАН України, гранти для молодих науковців НАН України тощо.
Проблемою залишається соціальна незахищеність молоді, оскільки більшість молодих
науковців не мають житла в Києві.
За звітний період спеціалізованою Вченою радою,
що працює на базі Інституту, проведено захист 6 докторських та 46 кандидатських
дисертацій. В Інституті працює докторантура і аспірантура, де зараз навчається
19 чол. Дані про захист дисертацій наведені в таблиці.
Територіальна структура Інституту наведена на
слайді.
За звітний період поліпшилась матеріально-технічна
база Інституту. Зроблено ремонт приміщень площею 850 кв.м. та покрівлі трьох лабораторних
корпусів площею 600 кв.м. На базі „Теремки” налагоджено газове опалення та забезпечено
безперебійне електропостачання. Через ДУМТЗ НАН України отримано два автомобілі
„ГАЗЕЛЬ”, що дає можливість значно збільшити кількість експедиційних виїздів.
Придбано основні засоби на суму понад 1,5 млн.
грн. Через ДУМТЗ НАН України отримано моторизований дослідницький мікроскоп фірми
“Carl Zeiss”, оснащений системою диференційного інтерференційного контрасту, що
дозволяє проводити дослідження на найвищому світовому рівні.
З метою його раціонального використання в Інституті
було створено центр колективного користування. Також завдяки ДУМТЗ придбано стереомікроскоп
Stemi 2000C з фотокамерою та програмним забезпеченням і нам дуже жаль, що він
лише один.
Наприкінці 2008 р. за кошти спецфонду придбано
обладнання для проведення ланцюгової реакції полімеризації нуклеїнових кислот,
що має вивести таксономічні дослідження на якісно вищий рівень. Кошти спецфонду
дозволили також оздоровити дітей співробітників.
Є у нас і певні проблеми. Зокрема актуальною лишається
проблема старіння наукових кадрів. Я вже казав про заходи, направлені на вирішення
цієї проблеми, однак сам Інститут не взмозі забезпечити молодь житлом.
Ми просили б Президію НАН України сприяти придбанню
ліцензійного програмного забезпечення, оскільки безкоштовні та умовно-безкоштовні
пакети не можуть вирішити цілий ряд специфічних задач або потребують довгого часу
на їх освоєння і високої комп’ютерної кваліфікації співробітників.
Зараз Інститут намагається зробити журнал «Вестник
зоології» дійсно міжнародним, збільшити кількість публікацій англійською мовою,
розширити коло авторів та рецензентів.
Актуальними є активізація пошуку замовників науково-технічних
розробок і значне збільшення обсягів позабюджетної (госпдоговірної і конкурсної)
тематики. Необхідно приділяти значно більше уваги ознайомленню суспільства з науково-дослідними
розробками Інституту.
Більш раціонального використання потребують робочі
та лабораторні приміщення на базах «Теремки» і «Феофанія» для забезпечення оптимального
розподілу лабораторних приміщень в головному корпусі Інституту.
Для подальношо вивчення стану біорізноманіття
України Інститту потрібні експедиційні роботи, кількість яких, хоча і збільшилась
за останні роки, все ще залишається недостатньою.
Необхідно прискорити отримання актів землекористування.
В результаті кризового стану економіки країни
в цілому, виникли труднощі з поповненням бюджету Інституту коштами за передачу
в оренду нерухомого майна.
Інститут планує спрямувати майбутні дослідження
на вирішення ряду актуальних і перспективних проблем.
Потребують розвитку фундаментальні дослідження
впливу глобальних кліматичних змін на фауну України, моделювання екологічних ніш
та поширення видів. Необхідно поглибити вивчення впливу інтродукованих, інвазійних
та генетично змінених біологічних об’єктів на природне середовище та здоров’я
людини. Слід посилити роботу з моніторингу фонових видів і видів біоіндикаторів
та інтродуцентів, з метою оцінки їх впливу на стан біоценозів.
Директор Інституту, чл.-кор. НАН України
І. А. Акімов
|
izan.kiev.ua