Стартова сторінка Контакти Форум Веб-сервер ІЗАН Укр Eng

 

 

bigmir)net TOP 100

Звіт про наукову і науково-організаційну діяльність
Інституту зоології ім.І.І.Шмальгузена
НАН України в 2010 р.


Рік 2010 - незвичайний – виповнилось 80 років Інституту, атестація наукових працівників, атестація самої установи, закінчено 11 з 15 планових відомчих НДР тощо (створення першого онлайнового журналу «Українська ентомофауністика )…
Наш Інститут є головною установою в Україні і однією з провідних установ Європи з вивчення біорізноманітності тваринного світу. Науковці інституту беруть участь у створенні наукових засад і формуванні екологічної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Починаючи з 2009 року робота Інституту ведеться за науковим напрямком: «Фауністичні, флористичні та мікологічні дослідження. Екологія, збереження біорізноманіття та проблеми раціонального використання біоресурсів Генетика, геноміка, біотехнологія і біобезпека». Це формулювання дещо змінилося порівняно з попередніми роками. В межах цього напрямку роботи проводяться по проблемах, які в основному відповідають специфіці відділів.

Пріоритетними напрямками роботи інституту є три: 1) Вивчення фауни, еволюційно-морфологічних основ філогенії та систематики тваринного світу; 2) Розробка наукових основ охорони і раціонального використання ресурсів тваринного світу, проведення його моніторингу в умовах впливу антропогенних факторів; 3) Розробка зоологічних основ захисту і підвищення продуктивності рослин і тварин. Дослідження наших науковців у цих напрямках є актуальними не лише для них самих але й для спеціалістів з захисту рослин, паразитологів-практиків, природоохоронних установ. Постійну увагу Інститут приділяє екологічній експертизі господарських об’єктів, заходам щодо збереження різноманіття тваринного світу України, веденню Кадастру тваринного світу і Червоної книги України.

 

В звітному році Інститутом виконувалось 15 планових НДР з трьох пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень. Одинадцять тем завершені. Найважливіші досягнення з окремих тем ви чули в звітах відділів. Тому зараз я лише дам коротке резюме, згрупувавши їх за проблематикою.

З першого серед названих напрямків проведено морфологічні, таксономічні і зоогеографічні ревізії ряду груп безхребетних.

Виконано ревізію таксономічного складу та поширення видів роду Typhloctonus в межах України (Колодочка Л.О., Самойлова Т.П., Омері І.Д.).
Виконано зведення таксономічних даних з кліщів-гастронісид України і прилеглих територій, які опубліковані в колективній монографії англійською мовою (Заблудовська С.О.).
Завершено огляд роду Евритома (Хальциди, евритоміди) в обсязі фауни Палеарктики (225 видів). Встановлено, що в межах роду переважають паразитичні форми, здебільшого пов’язані з личинками комах, що розвиваються приховано в тканинах рослин (М. Д. Зерова). В 2010 році вперше в фауні України виявлено 8 видів і 1 рід комах-ентомофагів.
Завершено ревізію бджіл роду Halictus Latreille фауни Туреччини (В.Г. Радченко).
На матеріалі світової фауни досліджено родинні зв’язки на рівні триб та підродин та розроблено оригінальну систему жуків-горбаток. (В.К. Односум).
Проведено таксономічні ревізії 6 родин двокрилих,
лускокрилих та
твердокрилих (Гершензон, Каменєва, Корнєєв, Надєїн, Односум, Рутьян).
За результатами проведених ревізій і зборів в поточному році було описано нових для науки одна підродина та дві триби жуків-горбаток (В.К. Односум), 6 родів паразитичних комах (М.Д. Зерова т. ін.), 3 нових роди двокрилих (Каменєва) та жуків (Надєін), два види інфузорій (І.В. Довгаль), 36 нових видів паразитичних комах (М.Д. Зерова, С.В. Кононова, Л.Я. Серьогіна), 7 нових видів двокрилих (Каменєва) та жуків (Надєін), два нових види нематод з черепах Австралії (Ю.І.Кузьмін).
В 2010 р. колекції Інституту поповнились в цілому майже на 46 000 одиниць, головним чином за рахунок печерних безхребетних та комах. Опрацьовано ряд даних по типах жуків-коваликів Палеарктики (О.В. Пучков).
Уточнено таксономічний склад колекції рівненського бурштину (залишки артропод) та складено їх первинний список до якого увійшли майже 300 родин безхребетних (Є.Е. Перковський).
Вперше обчислено тривимірні траєкторії надкрилець і просторове положення осей обертання надкрилець, показано взаємодію між обертаннями навколо різних осей. Вперше встановлено непрямий механізм закриття надкрилець за рахунок механічної взаємодії заднього краю передньоспинки з основою надкрильця, розраховано траєкторію взаємного розходження надкрилець і пов'язані з цим особливості шовного замка. Результати роботи можуть бути використані у конструюванні літаючих мікромашин. (Л.І.Францевич)
Показано, що в умовах зняття опорного навантаження (тривала гіпокінезія, мікрогравітація в умовах космічного польоту) в кістковому скелеті зменшується інтенсивність проліферації остеогенних клітин-попередників, має місце уповільнення процесів їх диференціювання в остеобласти та трансформації в остеоцити. На підставі досліджень запропоновано нову концепцію про клітинні механізми ремоделювання і механотрансдукціі в кістковій тканині при змінах опорного навантаження на кістковий скелет (Родіонова Н.В.).
Порівняльний аналіз будови ротового апарату та органів травлення кліщів простигмат на прикладі хижаків (Anystidae, Bdellidae), паразитів (Ereynetidae), сапрофагів (Ereynetidae) і мікофагів (Eupodidae) показав, що найбільш вагомі адаптивні зміни травної системи спостерігаються у ендопаразитичних форм — гематофагів (Акімов І.А., Баданін І.В.).
Поліплоїдизація геному щипівок (Cobitis) викликає порушення поділу клітин, що веде аж до появи двоядерних еритроцитів. Популяції, які складаються в основному з гібридних особин Carassius сarassius ? C. auratus являються нестабільними та протягом декількох поколінь змінюють свою структуру. Це справедливо і для диплоїдно-поліплоїдних угрупувань сріблястих карасів C. auratus complex, в яких за декілька поколінь двостатеві особини витісняють одностатевих (Межжерін С.В.).
Доведено, що загальним напрямком адаптації прудкої та зеленої ящірок до існування в умовах поступової деградації середовища їх існування в антропогенно трансформованих екосистемах є суттєве зменшення чисельності та щільності їх популяцій, певні зміни статевої та вікової структури популяцій (В. М. Пєсков).
Дослідження розвитку травної системи Anura показало, що перебудова організму з одного комплексу адаптацій на інший обумовлена дивергенцією личиночної та дефінітивної стадій онтогенезу (Н.Ф. Жукова).
Встановлено, що відмінності в показниках індексів кінцівок у птахів різних адаптивних груп найбільші в період кінця ембріогенезу – початку постембріогенезу. Аналізуючи пропорції скелета кінцівок в ембріогенезі можна передбачити який локомоторний модуль буде більш функціонально задіяний в дефінітивному стані (О. В. Шатковська, М. Ф. Ковтун).

З другої проблеми:

Проаналізовано особливості поширення окремих модельних груп хребетних тварин (на прикладі птахів, ссавців, земноводних та плазунів) в межах Київської області, запропоновано моніторингові схеми для окремих видів та видових угруповань, які можуть розглядатися як модельні і в подальшому впроваджуватися в інших областях України. Дані щодо поширення цих тварин на території України (більш ніж 300 локалітетів) занесено до

“Державного кадастру тваринного світу” ((Костюшин В. А., Мішта А. В., Некрасова О. Д.).
Підготовлено огляд з герпетофауни Криму,
в якому узагальнено літературні та власні дані щодо таксономічного складу, номенклатури, поширення та охорони плазунів Криму (Т. І. Котенко).
Показано, що, за останні 100 років для 92 видів гніздових птахів у Поліссі та Лісостепу України відмічені зміни ареалів: 38 видів зменшили його, а 54 види, навпаки, розширили (36 з них - нові вселенці (Г. Г. Гаврись).
Аналіз випробуваних біоіндикаторів якості природного середовища, зокрема трьох видів молюсків роду Vestia, виявив, що кращі можливості біоіндикації середовища за індексом антропогенного впливу виявляє V. elata (В.А. Костюшин, В.М. Титар, О.О. Байдашніков).
Встановлено, що інтенсивність еритропоезу у безхвостих амфібій з антропогенно забруднених біотопів залежить від ряду факторів, які діють різноспрямовано. Деякі полютанти пошкоджують еритроцити й цим стимулюють еритропоез (Н.М. Акуленко).

Нарешті з третьої проблеми:

З’ясовано, що угруповання нематод – стронгілід свійських коней України налічує 33 види. Встановлені певні особливості гельмінтофауни різних видів однокопитних, зокрема свійських ослів та куланів, а також зрідненість гельмінтофауни зебр в умовах заповідника Асканія-Нова. (Т.А. Кузьміна).

Показано, що вільне існування коней у Чорнобильській зоні відчуження зумовлює високий ступінь різноманіття видового скла-ду гельмінтів (33 види), серед яких наявні і цестоди – анаплоцефаліди (К.А. Слівінська).
Створена комп’ютерна база даних щодо нематод надродини Strongyloidea, Metastrongyloidea, Trichostrongyloidea та Ancylostomatoidea, що охоплює біля 1200 видів, понад 500 родів. На основі цієї бази даних підготовлено комп’ютерну версію визначника нематод диких копитних України.
Вперше детально досліджено гельмінтофауну козулі у різних регіонах, у якої виявлено 16 видів гельмінтів (В.О. Харченко).
Встановлено, що паразитофауна риб–вселенців у водойми України за останні 50 років зазнала суттєвих якісних і кількісних змін. Відбулась часткова втрата завезених з хазяями паразитів та поповнен-ня паразитофауни вселенців за рахунок “запозичених” від місцевих риб (О.М. Давидов, Г.О. Стрілько).

Таким чином, протягом 2010-го року співробітниками узагальнено дані з таксономічної різноманітності, поширення, філогенії та еволюції рецентних та викопних представників безхребетних і хребетних тварин фауни України і не тільки України; проведено таксономічні ревізії ряду груп артропод.

Протягом року співробітниками інституту описані 47 нових видів і 9 нових родів безхребетних тварин.

Продовжувалось формування нових колекцій та створення електронного каталогу колекцій, які широко використовувалися для наукових цілей.

Конкурсні проекти і госпдоговори

В звітному році виконувалось чотири конкурсних проекти:

  1. РФФД/МОН України «Видове різноманіття та структура угруповання протистів: роль масштабу досліджень та розмірно-екологічних характеристик організмів» д.б.н., проф. І.В.Довгаль 06.2009-12.2010 рр.
  2. Литовська Республіка/МОН України «Склад та формування екосистем, антропогенний вплив на їх функціонування» .д.б.н., проф. В.В.Корнюшин 2009 -2010 рр.
  3. 7-а Рамочна програма Європейського Союзу «Формування потенціалу зі спостереження за Чорноморським басейном в межах підтримки сталого розвитку території» (Building Capacity for a Black Sea Catchment Observation and Assessment System supporting Sustainable Development: Grant agreement number: 226740) В роботах з проекту беруть участь 27 партнерів з 17 країн Європи. 2009-2013 рр. Лабораторія орнітології Півдня України (м. Мелітополь).
  4. Проект цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України“Фундаментальні основи молекулярних та клітинних біотехнологій”: “Основи ідентифікації та особливості видів Trichinella (Nematoda, Trichinellidae) – збудників небезпечного захворювання людини та тварин, за допомогою молекулярних генних маркерів (ITS1, ITS2 та ESV) та їх DNA-barcoding”. Член-кор. НАН України І.А.Акімов, Ю.М.Дідик, 2010-2014 рр.

Крім цього інститут виконував 7 договірних тем на виконання наукових досліджень на замовлення Мінприроди України і інших відомств в тому числі:

  • "Ведення державного кадастру тваринного світу" (1й, 2й, 3й етапи)
  • Моніторинг рослинних та тваринних угруповань берегових ліній та плавнів Дунайського біосферного заповідника при відновленні та експлуатації глибокого судоходного ходу Дунай-Чорне море.
  • "Визначення та картування важливих екокоридорів, які є шляхами міграції бурого ведмедя, індивідуальних ділянок перебування та барліг, розроблення відповідної електронної бази даних, розроблення та впровадження заходів щодо його збереження, в т. ч. інформаційно-просвітницьких". Терміни виконання - чотири етапи з 2008 по 2011 рр.
  • "Паспортизація субпопуляцій і розроблення плану розселення зубра в Україні на основі оцінки сучасного стану, кормової бази та оптимальної чисельності субпопуляцій; розроблення та впровадження заходів щодо його збереження, в тому числі інформаційно-просвітницьких". Терміни виконання чотири етапи з 2008 по 2011 р.
  • "Біологічні засади розведення та вирощування осетрових видів риб в умовах В’єтнаму”. Замовник Суднобудівна компанія Вунгтау»
  • "Оцінка стану ссавців на території, призначеної для будівництва вітрової електростанції (ВЕС), а також прогноз можливого впливу її будівництва і експлуатації на теріокомплекси довкілля та мігруючих кажанів». Замовник ТОВ «Конкорд Групп- Казантипська ВЕС». Термін виконання 01.04 – 15.12.2010 р.
  • Крім цього 2010 році Лабораторія орнітології Півдня України (м. Мелітополь) в якості партнера брала участь в виконанні 7 наукових проектах по оцінці сучасного стану орнітологічної фауни кловодних територій півдня України на замолення сторонніх організацій.
Тут, ви знаєте, не обійшлось без ускладнень. Зароблені нами гроші надходили від Мінприроди із річною затримкою, що примусило нас піти на непопулярні кроки. В наступному році маємо вирішувати питання, чи продовжувати ці теми.

Координація наукової діяльності дуже багатопланова. Основні її показники наступні:

Інститут зоології як визнаний центром зоологічної науки в Україні, де на сучасному рівні вивчаються фауна, систематика, таксономія, морфологія, екологія та еволюція тваринного світу, на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України, в рамках Національної програми розбудови екомережі, Інститут виконує завдання щодо ведення кадастру тваринного світу України і ведення Червоної книги України.

Робота Наукової ради з проблем заповідної справи і діяльності заповідників при Відділенні загальної біології НАН України в 2010 р. полягала в розробці актуальних питань розвитку природоохоронних територій, посилення координації досліджень у галузі охорони довкілля та підготовки відповідних рекомендацій для органів державної влади і управління. (член-кор. НАН України І.А.Акімов, В.О.Харченко, Г.Г.Гаврись). Так до ВЗБ НАН України були надані обґрунтовані рекомендації щодо надання філіалу Українського степового заповідника – «Михайлівська цілина» (Сумська обл.) статусу самостійного природоохоронного об’єкта підпорядкованого НАН України. Велика увага приділялась питанням розвитку всієї мережі природно-заповідного фонду України нашої держави, і, в першу чергу, за рахунок удосконалення природоохоронного законодавства держави.

Були надана консультації ряду НПП - «Гомельшанські ліси» (Харківська обл.) та НПП «Великий Луг» (Запорізька обл.), започаткована підготовка наукового обґрунтування створення НПП «Нобельський» (Рівненська обл.).

Надані погодження на організацію нових заказників загальнодержавного значення у Луганській області («Церковний ліс», «Калинове-Довге», «Дельфінієвий схил», «Єлізаветинський степ», «Сафоново») та пам’яток природи загальнодержавного значення у Луганській області («Лобове») та Івано-Франківській області («Манявський водоспад»).

Зроблена наукова оцінка ситуації з зоологічним заказником загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний», який розташований у межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення. Було проведено декілька виїздів для ознайомлення з науковою роботою та для участі у науково-технічних радах біосферних та природних заповідників (Дунайський БЗ, Чорноморський БЗ, Карадазький ПЗ, БЗ „Асканія-Нова”, Канівський ПЗ, Деснянсько-Старогутський НПП тощо).

Велике значення для координації досліджень мають наукові товариства та їхні регіональні відділення, які об'єднують провідних фахівців різних установ. На базі Інституту це Українське наукове паразитологічне (голова чл.-кор. НАН України І.А. Акімов) і Українське ентомологічне товариства.

Українське наукове товариства паразитологів (УНТП) в 2010 р. здійснювало поточну координаційну роботу в 16 обласних і міжобласних відділеннях, серед яких найбільшими є Київське, Харківське, Південне (Одеса), Кримське та Львівське. За ініціативою керівництва УНТП в звітному році в додатку до журналу «Вестник зоологии» вийшла друком збірка наукових статей, присвячена пам’яті доктора біол.наук. В.П.Шарпила.

УЕТ в співдружності з Інститутом провело в звітному році Ентомологічну наукову конференцію, присвячену 60-й річниці Українського ентомологічного товариства (м. Умань, 12-15 жовтня 2010 р.).

Значним здобутком наших ентомологів в цьому році є створення онлайнового журналу «Українська ентомофауністика» (В.О.Корнєєв), який є підтвердженням світового фахового рівня наших ентомологів. Наразі науковий обіг онлайнових наукових журналів має ознаки глобальної тенденції. Серед них сьогодні такі мега-журнали, як Zootaxa та Phytotaxa, які публікують найбільший у світі відсоток описів нових біологічних таксонів. Зважаючи на те, що електронні журнали повністю легалізовані, мають ISSN тощо, вони є ідеальним варіантом для публікації первинних фауністичних даних. Поява таких видань не знищить паперові видання. Необхідність в них залишиться завжди. Але електронні журнали задовольнять потребу в швидкості обміну інформацією, приваблюють доступністю і відсутністю кордонів.

Координаційна робота з підготовки і атестації кадрів здійснюється фахівцями Інституту як членами Експертної ради ВАК України, членами спеціалізованих Рад провідних наукових установ та Вузів України. 14 фахівців є викладачами провідних Вищих навчальних закладів країни, 5 – є членами спецрад інших установ. Проведено чергову атестацію наукових кадрів ЧБЗ НАН України.

При інституті функціонує спеціалізована Вчена рада по захистам докторських і кандидатських дисертацій в галузі біологічних наук. Протягом звітного року в спецраді було захищено одну докторську і 13 кандидатських дисертацій. Із них – 6 аспірантами і здобувачами Інституту.

В складі Інституту функціонує одна міжвідомча лабораторія. Це спільний з Мелітопольським педінститутом підрозділ - Міжвідомча орнітологічна станція, яка у вигляді Лабораторії орнітології Півдня України входить до складу Інституту. Орнітологічна станція виконує роль провідної організації з питань орнітології в південному регіоні та здійснює моніторинг і охорону мігруючих популяцій птахів на Азово-Чорноморському узбережжі.

З 1994 року плідно працює Національний центр кільцювання, який координує роботи з кільцювання по Україні та співпрацює з Європейською спілкою кільцювання птахів. За 2010 рік збільшено Базу даних зворотів на 89 записів; зараз вона складає 6849. Загальний обсяг БД кільцювання сягає 300 тис.записів. Аналіз бази даних дозволяє з’ясувати місця гніздування, шляхи міграції та райони зимівлі птахів-мігрантів фауни України.

Значну роботу по координації наукової діяльності продовжує Відділ наукових фондових колекцій. Він очолює діяльність 10 підрозділів Інституту по обліку, реєстрації, поповненню, використанню, формуванню зоологічних колекцій, контролю за їх динамікою і довгостроковим зберіганням. Наукові фондові колекції інституту включені до реєстру об’єктів, що становлять національне надбання країни і фінансово підтримуються державою.

Як і в попередні роки інститут надавав відповіді на запити органів виконавчої влади різного рівня, експертизи і рекомендації щодо охорони і використання ресурсів тваринного світу, норм полювання, створення об’єктів ПЗФ, екомережі тощо. Загальна кількість таких матеріалів перевищила 100 із них – 25 на звернення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Тільки відділом моніторингу та охорони тваринного світу за звітний період підготовлено 5 наукових обґрунтувань щодо створення територій ПЗФ у Луганській області; зауваження до Програми формування екологічної мережі в Одеській області; 57 наукових обґрунтувань щодо створення територій ПЗФ у Київській області. Зокрема, за результатами цієї роботи створені ряд об’єктів ПЗФ у Київській області: заказники «Ковалівський яр», «Гайдамацьке болото», «Новгород-Святополч», «Городище», пам’ятки природи «Ходосівський дуб», «Витоки р. Дніприк», та розширено заказник «Тетіївський».

В 2010 році Інститут виступив організатором або співорганізатором трьох наукових конференцій. Знов порадувала Рада молодих дослідників, активісти якої організували і дуже вдало провели у квітні Всеукраїнську Конференцію молодих дослідників-зоологів, присвячену 120-літтю з дня народження Олександра Олександровича Любищева (20–21 квітня 2010 р). Протягом конференції представлені результати оригінальних досліджень у галузі фауни, систематики, екології, морфології тварин, палеонтології, зоогеографії та охорони тваринного світу.

Тези доповідей Конференції опубліковано у четвертому випуску Зоологічного кур’єру, ПДФ-файл якого розміщено на веб-сайті Інституту зоології (http://izan.kiev.ua/KMDZ10-abstr.pdf); (Н. С. Атамась, О. В. Годлевська).

Друга конференція – ювілейне зібрання УЕТ, про що вже згадувалось. Лабораторія орнітології Півдня України (м. Мелітополь) в листопаді проводила 30-ту міжнародну Нараду орнітологів Азово-Чорноморського регіону, яка співпала з 25-ою річницею створення Мелітопольскої орнітологічної станції.

Значною подією було ювілейне засідання Інституту і ВЗБ НАН України, присвячене 80-річчю Інституту. Підготовлено фільм про історію і сьогодення інституту. Директор виступив з доповіддю.
Результати досліджень співробітники доповідали на різних наукових зібраннях. Загалом співробітники інституту в звітному році взяли участь в 27 наукових конференціях і з’їздах різного рівня на території України і 30 – в країнах далекого (20) і близького (10) зарубіжжя. Ці показники вдвічі перевищили минулорічні! Цікава і географія міжнародних форумів: Чорногорія, Польща, Німеччина, Іспанія, Індія, Китай.

Публікації

Результати фундаментальних і прикладних досліджень співробітники публікують у монографічних зведеннях і статтях у провідних зоологічних виданнях України, а також в багатотомному виданні з серії «Фауна України», та науковому журналі Інституту «Вестник зоологии», 40% статей в останньому публікається англйською мовою і ця частка буде збільшуватись. Значну частину своїх наукових статей фахівці Інституту публікують в провідних міжнародних журналах.

В 2010 році вийшли друком: 5 монографії (загальним обсягом 114,9 ум. др. арк.) три із них в далекому зарубіжжі. 221 наукові статі, з них 76 у зарубіжних виданнях. Співробітники Інституту зоології брали участь у підготовці 4 довідників, 1 наукового збірника, 1 науково-популярного видання, 2 методичних рекомендацій, 3 брошур та 1 підручника в електронному вигляді.

 

Односум В. К.; Фауна Украины. Том. 19. Жесткокрылые. Вып. 9. Жуки-горбатки.—/ Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена/.–К. Наукова думка, 2010. — 264 с.(23,1 ум. друк. арк.). —300 прим. — ISBN 978-966-00-0998-4

Putshkov P.V. & Moulet P.; Hemipteres Reduviidae d’Europe Occidentale/Federation Francaise des Societes de Sciences Naturtlles. – Paris, 2009. – 668 p. (33,4 ум. друк. арк.). — 500 прим.—(Faune de France et des regions limitrophes. Vol. 92) – ISBN 978-2-9030 52-30-0 (франц.).

Зерова М.Д.; Палеарктические виды рода Eurytoma (Hymenoptera, Chalcidoidea, Eurytomidae): морфобиологический анализ, трофические связи, таблица для определения. – /Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена/. —К., 2009. — 203 с. (18,5 усл. печ. л.). — 200 экз. —ISSN 1608-4179

Radchenko A. G., Elmes G. W.; Myrmica ants (Hymenoptera: Formicidae) of the Old World/Museum and Institute of Zoology Polish Academy of Science. — Warszawa. Warszawska Drukarnia Naukowa, 2010. — 789 p. (32, 9 умов. друк. арк.).

Andre V. Bochkov, Svetlana Zabludovskaya, Barry M. Oconnor ; Phylogeny and systematics of the endoparasitic astigmatid mites of mammals/ ZOOTAXA- Magnolia Press.- New Zeland, 2008. 153 p. – ISSN 1175-5326/

Статистика публікацій за період 2006-2010 рр. виглядає таким чином.

У 2010 р. підготовлено та здано до друку 6 номерів журналу «Вестник зоологии», 5 з яких уже вийшли друком, а 6-й знаходиться в типографії і до кінця року буде надрукований. Журнали виходили вчасно та на достатньо високому рівні. З 1-го номера 2010 р. журнал почали друкувати у Видавничому Домі «Академперіодика», і співробітники редакції разом із працівниками типографії доклали чимало зусиль для збереження найкращих попередніх доробок щодо технічного оформлення журналу.

У 2010 р. на сторінках журналу надруковано 65 статей, 33 замітки (усього 36 др. арк.). Серед опублікованих: 27 статей співробітників Інституту, 9 ¬ співробітників Інституту в співавторстві з іншими вченими (з України, Росії, США, Польщі); 19 – авторів з інших установ України, у тому числі в співавторстві з вченими з Росії, Фінляндії, Германії, Туреччини; 1 – з Ірану; 7 – з Росії та 2 – з Узбекистану.

У 2010 р. продовжувалася співпраця з «Версітою», завдяки чому розширилося коло зарубіжних референтів журналу, до вже існуючих додалися: Scophus, AGRIS, Agricola, Biological preview. У кожному номері публікували 6 статей англійською мовою. Всього за рік опубліковано 36 англомовних робіт. Для забезпечення редакційного «портфеля» необхідною кількістю англомовних статей продовжили успішне співробітництво з перекладачем.

Для отримання імпакт-фактору проводиться робота з розширення кола експертів та членів редколегії. З 3-го номера затверджено новий склад редак-ційної колегії, куди увійшли відомі вчені з країн Європи та США.

У 2010 р. редакцією було підготовлено та здано до друку три окремих випуски та одну монографію. Вийшли друком окремі випуски № 22: «Михалівська цілина»: 80 років, обсягом 8,1 ум.-вид. арк.; № 23, присвячений пам’яті В. П. Шарпіла, обсягом 18,9 ум.-вид. арк.; № 24: «М. Д. Зерова. Палеарктические виды рода Eurytoma (Hymenoptera, Chalcidoidea, Eurytomidae): морфобиологический анализ, трофические связи, таблица для определения», обсягом 19,3 ум.-вид. арк.

У типографії знаходиться і ось-ось вийде друком монографія І. А. Акімова та О. В. Жовнерчук «Тетранихоидные клещи – вредители зеленых насаждений мегаполиса» обсягом 8,2 ум.-вид. арк.

Колектив редакції працював дуже напружено і підготував, крім основного обсягу, додатково 54,5 ум.-вид. арк. друкованої продукції.

Підтримуються Веб-сайти інституту, що служить для нас додатковою рекламою. Що стосується отримання наукової інформації, то вона надходить за рахунок
обміну літературою,
передплати, в тому числі реферативних баз даних, до яких є доступ на бібліотечному комп’ютері, та через Інтернет. В інституті нараховується 105 робочих станцій, об’єднаних у єдину локальну мережу. Кожного місяця передається та отримується приблизно 380-450 Gb інформації. У гостьовому режимі введено в експлуатацію технічні засоби, які дають можливість працювати у внутрішній мережі та мережі Інтернет, бездротовим (WiFi) з’єднанням, але поки з невеликим покриттям. У нас продовжується доступ до пошукової системи SCOPUS.
Так зараз виглядає електронний каталог нашої бібліотеки, за що треба дякувати ії співробітникам.

Електронний каталог бібліотеки нараховує 38 000 записів. У 2009 р. був організований доступ до нього через мережу Інтернет.

Загальний фонд бібліотеки нараховує більш ніж 165 000 книжкових од. Надійшло за рік близько 1 000 книжкових од.

Іноземні періодичні видання, отримані шляхом обміну з відділом міжнародного книгообміну НБУ ім. В. І. Вернадського бл. 500 кн. од.

Періодичні видання та газети України та Росії, одержані шляхом передплати: видання України 26 назв; видання Росії 30 назв, з них РЖ БД в електронному вигляді 6 випусків.

Основним джерелом поповнення бібліотечних фондів є подаровані книги, переважну більшість яких подаровано співробітниками інституту. У поточному році відбулося поповнення фонду виданнями Інституту геології НАН України у кількості 20 пр.

Електронний каталог бібліотеки виставлено на сайті нашої установи та нараховує на сьогоднішній день 96 000 записів. За рік значно збільшилася кількість відвідувань електронного каталога. Завдяки цьому надійшло 12 заявок на копії статей та розділів з книг (виготовлено 12 електронних копій). Майже завершено введення в електронний каталог іноземних періодичних видань.

До ювілею інституту підготовлено та розміщено на сайті інституту списки основних публікацій співробітників за 80 років.

Щомісяця виставляється інформація на сайті про нові надходження до бібліотеки.

Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво

Фахівці Інституту в поточному році підтримували щільні наукові контакти з колегами з 25 країн близького та далекого зарубіжжя.

Продовжуються наукові зв'язки з Академіями наук Росії, Молдови, Білорусії, Киргизстану, Казахстану, Таджикистану, Азербайджану, Литви Грузії тощо. В поточному році здійснювалися роботи за угодою з Біолого-ґрунтовим інститутом АН Киргизії (Бішкек), Біолого-ґрунтовим інститутом ДСЦ Російської АН (Владивосток), Зоологічним музеєм Московського університету та Інститутом біології АН Азербайджану, ПІН РАН і ЗІН РАН.

З країнами далекого зарубіжжя підтримувались традиційні форми співробітництва: виконання спільних дослідів в рамках угод між інститутами та між академіями; участь у виконанні проектів міжнародних фондів, обмін спеціалістами, обмін науковим матеріалом, публікаціями, друкування наукових статей (монографій) в співавторстві з колегами із зарубіжжя або за кошти грантів або зацікавленої країни. В поточному році за між академічними угодами з РАН і ПАН виконувалось 3 наукові проекти. З наступного року інститут включено до міжакадемічнчих угод про співробітництва з Чехією, Словакією і Чорногорією. Загалом в поточному році було здійснено біля 50 виїздів за кордон із них 8 – за грантами і на стажування в провідні наукові центри світу в Північній Дакоті (США) Ірані, Туреччині, Китаї, Індії, Бірмі, В’єтнамі і майже у всіх країнах центральної Європи. Інститут відвідали 15 зарубіжних спеціалістів з 8 зарубіжних країн.

Кількість міжнародних грантів в цьому році приємно вражає, їх 14 проти 8 в минулому році.

Щодо кадрового складу, то він по відношенню до наукових співробітників не змінився порівняно з минулим роком (230 із них 145 наукових). Загальна кількість дещо зменшилась Структура інституту не змінювалась . В аспірантурі навчаються 19 аспірантів. Всі успішно пройшли чергову атестацію. Закінчили аспірантуру п’ятеро, один – Олександр Яригін із захистом дисертації. В поточному році прийнято 7 аспірантів із них 4 за денною формою навчання.

В планах інституту значилися захист семи кандидатських дисертацій. Захищені з них 5

Сподіваюсь, Тарас Ігорович виправить цей недолік найближчим часом. Відносно докторських, ситуація порівняно з минулим роком не виправилась. Є надія, що «заборгованість» наших потенційних докторів перед інститутом в 2011 році зменшиться .

Протягом року вчені звання професора, ст.н.с., отримали два співробітника (відповідно І.В.Довгаль, О.В.Гумовський).

Завідуючий відділом Н.В. Родіонова є повним членом Міжнародної Академії Астронавтики, та є членом Ради з космічних досліджень НАН України, секція "Космічна біологія, біотехнологія та медицина".

Традиційною формою підтримки були стипендії Президента і НАН України для молодих вчених (4 чол.) і Державні стипендії видатним діячам науки (3 чол.). В цьому році знову, після деякої перерви, за результатами конкурсу серед молодих науковців були присуджені одна премія ім. І.І.Шмальгаузена (Н.С.Атамась) і дві премії ім. О.О.Любіщева (Н.С.Надеїн і М.Ю.Русін)

Щодо вікової структури Інституту – ми катастрофічно дорослішаємо. Середній вік наукових співробітників у нас 50,6 (було 50,4) років. В тому числі для докторів наук це 61,4 (було 60,4 роки) і для кандидатів наук – 50,5 (було 49,4) роки.

Атестація наукових працівників.

1. Загальна кількість атестованих – 109 чол.
2. Кількість за посадами: пр. інженери – 23, м.н.с. – 33, н.с. – 16, с.н.с. – 37.
3. Кількість не атестованих – немає.
4. Кількість атестованих, які відповідають посаді – 109 чол.
5. Кількість атестованих з рекомендаціями атестаційної комісії:
- рекомендувати позачергову атестацію – 0;
- рекомендувати перевести на вищу посаду - 20: ( на м.н.с. – 3, на н.с. – 9, на с.н.с. – 6, на пр.н.с. – 1.).

Деякі рекомендації вже реалізовані (там, де був резерв коштів). В наступному році будемо намагатися втілити і інші.

Нарешті про справи фінансові. Протягом року нам було важко, зараз розглянемо як саме. Ті кошти, що ми отримуємо з різних джерел розподіляються таким чином. Є дві основні складові – це бюджетні кошти, і спеціальні, які отримані за рахунок госпдоговорів, оренди і деяких інших, менш суттєвих джерел. Зразу відмічу суттєву різницю. Зверніть увагу, що спецфонд у нас суттєво зменшився порівняно з 2008 роком, з 15,2% до 11,5%. Але це трохи більше ніж минулого року. При цьому частка коштів, що надійшли за рахунок конкурсних проектів та госпдоговорів складає (804 тис. грн), а кошти за оренду лишились на рівні минулого року (633 тис. грн.).
Бюджетні кошти розподіляються практично незмінно. В цьому році в півтора рази більше грошей (4,5%) пішло на комунальні платежі. Інші частки не мінялися. А зарплатня протягом року підвищувалась 4 рази + індекс інфляції. Тому протягом року нам не вистачало ФЗ, і ми, попри заборону, двічі зверталися до Президії за допомогою і навіть отримали її. Таким чином і закрили дефіцит по ФЗ.

Що стосується обладнання , техніки і витратних матеріалів, то тут наші минулорічні сподівання «виправдалися» (в лапках). Загальний обсяг зазначених закупівель 257,3 тис. грн.., в т.ч. за рахунок:

  • загального фонду державного бюджету 11,0 тис.грн., в т.ч. централізованого матеріально-технічного забезпечення (через ДУМТЗ НАН України) 97,2 тис.грн;
  • спеціального фонду державного бюджету 149,1 тис.грн. Обладнання із цього складає 28,8 тис.грн.

Оптимізму це не додає, хоча треба відзначити, що Інституту вдалося з незначними втратами завершити рік. Ремонтні роботи виконувалися, дитячі путівки придбані, матеріальна допомога співробітникам нарешті надана, з виплатами заробітної плати, комунальних платежів зривів не було.

Треба відмітити, що, якби не приплив коштів за рахунок конкурсних проектів (на понад 800 тис. гривень), нам би було набагато важче. Пропоную звернути на цю обставину увагу – чим більше ми будемо працювати над виграшем таких конкурсів, тим легше нам буде в майбутньому.

Насамкінець мені хочеться подякувати всьому колективу Інституту за плідну працю.

 

     

Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, 2004-2009

З питань дизайну та інформації на сайті звертайтеся до адміністратора: rhabdiasizan.kiev.ua