 |
 |
||||||||||
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
||||||||||||
 |
|
 |
Лабораторія орнітології півдня УкраїниЛабораторія орнітології півдня України є підрозділом Відділу фауни і систематики хребетних (наказ №-57-к від 25.03.2010 р., м. Київ) та функціонує в складі Азово-Чорноморської орнітологічної станції Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України та Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького МОН України (м. Мелітополь).
Основні напрямки наукової діяльності:• Проведення фундаментальних досліджень в галузі природничих наук з метою використання їх результатів в соціально-економічному розвитку країни; • Підтримка існуючих та формування нових наукових шкіл для розвитку наукового потенціалу; • Підтримка наукових досліджень молодих учених і залучення до науково-дослідницької роботи обдарованих студентів; • Забезпечення підготовки кваліфікованих фахівців, наукових кадрів вищої кваліфікації на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу; • Використання наукового потенціалу співробітників для вирішення пріоритетних завдань з природоохоронних заходів.
Наукові пріоритети:• Всебічне вивчення фауни птахів Півдня України; • Вивчення міграцій, як безпосередньо процесу прольоту, так і стану населення птахів в міграційні періоди, в тому числі географічні зв'язки з іншими регіонами; • Вивчення зимівель птахів у зональних, інтразональних та азональних ландшафтах регіону; • Дослідження впливу антропічних чинників на стан видового різноманіття птахів і розробка пропозицій щодо зменшення можливих негативних наслідків для окремих видів і орнітофауністичних комплексів певних територій; • Прогнозування змін в авіфауні Південної України під впливом несталих чинників середовища; • Вивчення охоронюваних видів і місць їх мешкання для удосконалення природоохоронної діяльності.
Прикладні дослідження:• Наукова експертиза для ОВД (оцінки впливу на довкілля) технічних споруд, що загрожують птахам і місцям їх мешкання (вітрових, сонячних, гідравлічних електростанцій, ліній електропередачі, телекомунікаційних веж тощо); • Наукова експертиза для ОВД вилучення земель під будівництво комунікацій (доріг, мостів, гребель, трубопроводів тощо), інших господарських об'єктів і житлових будинків; • Дослідження мігруючих птахів як переносників збудників хвороб людини та тварин; • Розробка планів управління угрупованнями птахів і важливими для них територіями; • Розробка рекомендацій з регулювання шкідливих видів і видів-вселенців, оцінка загроз господарству (агропромисловому, лісовому, рибному тощо) і здоров'ю людини від життєдіяльності птахів; • Підготовка наукових обґрунтувань створення нових і розширення площ існуючих об'єктів природно-заповідного фонду України; • Проведення інвентаризації авіфаун об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема для планової організації їх територій; • Наукові консультації зі створення розплідників для розведення птахів (в т.ч. мисливських видів); • Наукові консультації з питань ренатуралізації, інтродукції та реінтродукції птахів; • Оцінка стану державних і приватних зоологічних колекцій; • Оцінки мисливських трофеїв.
Поточні теми досліджень:• Андрющенко Ю. А., Дядічева Е. А. – «Раритетні птахи в умовах трансформації зональних ландшафтів у Азово-Чорноморському регіоні України: сучасний стан, збереженість, перспективи» (2024–2028рр.); • Черничко Р. Н. – «Чисельність та поширення крижня (Anas platyrhynchos) на Азово-Чорноморському узбережжі України; фактори, що їх зумовлюють» (2023–2025 рр.).
Про співробітниківАндрющенко Юрій Олексійович
Біографічна довідка: Народився 22.06.1962 р. Наукові інтереси: • птахи зональних ландшафтів сухостепової зони України; • раритетні степові види птахів і важливі для них території; • екологія і біологія охоронюваних Журавлеподібних; • стан зимівель птахів на півдні України; • сезонна орнітофауна водно-болотних угідь; • оцінки впливу об’єктів енергетики (ЛЕП, ВЕС, ГЕС тощо) на птахів; • розвиток орнітологічного туризму на півдні України. Основні райони польових досліджень на півдні України: • регулярно сухостепова зона України (Степовий Крим, південь Херсонської та Запорізької областей), Приазовська височина (Запорізька та Донецька обл.); • короткочасно Азово-Чорноморський регіон, зокрема Придунав’я і Північно-Західне Причорномор’я (Одеська обл.), Північне Причорномор’я (Миколаївська та Херсонська обл.); Північне Приазов’я (Запорізька та Донецька обл.). Інші регіони і досліджувані проблеми: • Далекий Схід (передгір'я Сіхоте-Аліня), 1988 р. – гніздова біологія чорного журавля; • Арктика (п-ів Гидан), 1989р. – фауна птахів, перш за все гніздування куликів; • Харківська область (середня течія Сіверського Дінця), 1990 і 2009 р. – гніздування сірого журавля; • Центральна Україна: південь Кіровоградської та північ Миколаївської областей, 1991р. – населення птахів в гніздовий період; • Ізраїльська долина (Ізраїль), 1997р. – осінні міграції птахів-парильників (денні хижаки, лелеки, пелікани); • Саратовське Заволжя, 1999р. – чисельність і поширення птахів в гніздовий та осінній міграційний періоди, перш за все дрохви; • Краснодарський край (півострів Тамань), 2006–2007 рр. – чисельність і поширення степових Журавлеподібні; • Мекленбург – Верхня Померанія (Німеччина), 2009 р. – кольорове і супутникове мічення сірих журавлів; • Донецька височина (Донецька та Луганська обл.), 2010–2013 рр. – населення птахів зональних ландшафтів в усі періоди їх річного циклу; • Північне Присивашшя (Херсонська обл.), 2018–2019 рр. і Північно-Західне Приазов’я (Запорізька обл.), 2019–2020 рр. – особливості річної динаміки видового складу та чисельності птахів, весняна та осіння їх міграція; • Карпати (Закарпатська обл.), 2023–2024 рр. – авіфауна та особливості перельотів птахів. Участь у проектах: • обґрунтування створення Приазовського національного парку (1998 р.); • «Counts and ecology of waterbirds in the Sivash» (Wetlands International, 1998 р.); • «Менеджмент-план польдеру озера Кугурлуй" (Партнери по ветланд – Україна WWF, 2001 р.); • Обліки водоплавних птахів в рамках проекту «Збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському коридорі» (Global Environmental Facility (GEF) of World Bank, 2004–2006 рр.); • Оцінка біорізноманіття Керченського півострова (Ленінський район АР Крим) і Придунайських територій (Тарутинський, Ренійський райони Одеської області) в рамках Європейської програми The Royal Society for the Protection of Birds «Pro-Biodiversity Business in the Steppe Zones of the Eurasia region» (2009 р.); • Роль птахів у перенесенні збудників пташиного грипу в рамках проекту Wetlands International «Surveillance in wild birds: Collection and dispatch of diagnostic samples from wild birds for the early detection and prevention of Avian influenza in Ukraine" (WI / FAOTCP / 014) (2007- 2008 років.) спільно з Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (2010–2012 рр.); • Залежність зимівель птахів від стану снігового і льодового покривів в рамках проекту «Building Capacity for a Black Sea Catchment Observation and Assessment System supporting Sustainable Development (ENVIROGRIDS)» (Grant agreement number: 226740 Європейського Економічного Співтовариства в рамках Сьомої Рамкової Програми, 2011–2012 рр.); • Підготовка другого видання Атласу гніздових птахів Європи (European Breeding Bird Atlas (EBBA2), 2016–2018 рр.); • Локальні переміщення та міграції журавля степового (Anthropoides virgo) у рамках міжнародного проекту «1000 cranes» Міжнародного журавлиного фонду (International Crane Foundation, USA) та Інституту поведінки тварин Макса Планка (Max Planck Institute for Animal Behavior (Germany), 2018–2020 рр.); • Оцінка впливу енергетичних об’єктів (ВЕС, ГЕС, ЛЕП тощо) на регіональну орнітофауну (на замовлення національних і міжнародних енергетичних компаній, 1989–2024 рр). Наукові публікації. Всього – понад 295 публікацій (в т.ч. 11 монографій): Основні публікації: 1. Андрющенко Ю. А. 1995. Журавль-красавка и другие редкие журавлеобразные птицы в агроландшафтах степной зоны Левобережной Украины и Крыма. ИПЭЭ, Москва: 1–45 (диссертация на соискание ученой степени к.б.н. (рук.)). 2. Андрющенко Ю. А. 1997. Положение украинской группировки журавля-красавки в пределах мировой популяции вида. Беркут, 6 (1–2): 33–46. 3. Андрющенко Ю. А., Стадниченко И. С. 1999. Современное состояние и особенности местообитаний дрофы, стрепета и авдотки на юге Левобережной Украины. Бранта, 2: 135–151. 4. Andryushchenko Yu. 2002. Current state of the Great Bustard Otis tarda wintering population in south Ukraine. Sandgrouse, 24 (2): 109–116. 5. Андрющенко Ю. А. 2006. Значение сельскохозяйственных земель для сохранения редких видов птиц на юге Украины. Науковий вісник Національного аграрного університету. Київ, 93: 264–273. 6. Андрющенко Ю.А., Черничко И. И., Кинда В. В., Попенко В. М., Арсиевич М. Г., Вацке Х., Гавриленко В. С., Горлов П. И., Гринченко А. Б., Думенко В. П., Кириченко В. Е., Кошелев А. И., Кошелев В. А., Лопушанский Е. А., Олейник Д. С., Подпрядов А. А., Прокопенко С. П., Стадниченко И. С., Сиренко В. А., Товпинец Н. Н., Фишер Т., Черничко Р. М. 2006. Результаты первого большого учета зимующих птиц в зональных ландшафтах юга Украины. Бранта, 9: 123–149. 7. Андрющенко Ю. А. 2006. Новые данные по экологии журавля-красавки, дрофы и авдотки на юге Украины. Труды ХІІ Международной орнитологической конференции Северной Евразии «Развитие современной орнитологии в Северной Евразии». СГУ, Ставрополь: 553–572. 8. Andryushchenko Yu. 2007. The Great Bustard in southern Ukraine. Bustards studies, 6: 111–129. 9. Kostiushyn V., Andryuschenko Yu., Goradze I., Abuladze A., Mamuchadze J., Erciyas K. 2011. Wintering Waterbird Census in the Azov-Black Sea Coastal Wetlands of Ukraine, Georgia and Turkey. Wetlands International Black Sea programme, Kyiv: 1–130. 10. Андрющенко Ю. А., Кучеренко В. Н., Попенко В. М. 2014. Итоги мониторинга гибели птиц от контактов с воздушными линиями электропередачи в Крыму в 2013–2014 годах. Бранта, 17: 104–132. 11. Андрющенко Ю. А. 2015. О влиянии снежного и ледового покровов на состояние зимовок птиц в сухостепной подзоне Украины. Беркут, 24 (1): 18–36. 12. Андрющенко Ю. А. 2015. Ревизия ареала азово-черноморской популяции красавки. Журавли Евразии (биология, распространение, разведение), 5: 153–167. 13. Andryushchenko Yu. A. 2018. Preliminary review of co-existence and conflict of cranes and agriculture in southern Ukraine. In: Austin J. E., Morrison K., Harris J. T., eds. Cranes and Agriculture: A Global Guide for Sharing the Landscape. International Crane Foundation, Baraboo: 211–218. 14. Andryushchenko Yu. O., Gavrilenko V. S., Kostiushyn V. A., Kucherenko V. N., Mezinov A. S., Petrovich Z. O., Redinov K. A., Rusev I. T., Yakovlev M. V. 2019. Current status of Anserinae wintering in Azov-Black Sea region of Ukraine. Vestnik Zoologii, 53 (4): 287–312. doi: 10.2478/vzoo-2019-0029 15. Андрющенко Ю. О., Кошелєв О. І., Дядічева О. А, Кошелєв В. О., Попенко В. М., Черничко Р. М. 2020. Експертна оцінка сучасного стану орнітофауни та загроз для птахів вздовж проектованої лінії електропередачі «Якимівка-Молочанськ» у Запорізькій області. Екологічні науки: науково-практичний журнал 2 (29 – 1): 63–73. 16. Андрющенко Ю. О., Кошелєв О. І., Дядічева О. А, Кошелєв В. О., Попенко В. М., Черничко Й. І., Черничко Р. М., Винокурова С. В. 2020. Експертна оцінка стану орнітофауни та загроз для птахів на території проектованої вітрової електростанції в північно-західному Приазов`ї. Екологічні науки: науково-практичний журнал, 3 (30): 148–165. 17. Андрющенко Ю. О., Дядічева О. А. 2020. Склад рецентної авіфауни сухостепової зони України. Беркут, 29 (1–2): 1–20. 18. Andryushchenko Yu. O. 2021. Taxonomic and ecological composition of native groups birds of the dry steppe zone of Ukraine. Biosystems Diversity, 29 (3): 225–234. doi: 10.15421/012128 19. Андрющенко Ю. А. 2021. Современные тенденции азово-черноморской группировки красавки. Журавли Евразии (распространение, биология), 6: 68–81. 20. Andryushchenko Yu. O. 2022. Spatial Heterogeneity of Steppe Bird Community in the Azov-Black Sea Enclave of the European Dry-Steppe Zone (Southern Ukraine). Zoodiversity, 56 (3): 257–264. doi: 10.15407/zoo2022.03.257 21. Andryushchenko Yu., Vorovka V. 2022. Ornithological zoning of the Azov-Black Sea dry steppe enclave of Europe. Ekologia (Bratislava), 41 (1): 78–89. doi: 10.2478/eko-2022-0009 22. Silva J. P., Marques A. T., Bernardino J., Allinson T., Andryushchenko Yu. O., Dutta S., Kessler M., Martins R. C., Moreira F., Pallett J., Pretorius M. D., Scott H. A., Shaw J. M., Collar N. J. 2022. The effects of powerlines on bustards: how best to mitigate, how best to monitor? Bird Conservation International, 32 (3): 1–14. doi: 10.1017/S0959270922000314 23. Ilyashenko E. I., Mudrik E. A., Andryushchenko Yu. A., Belik V. P., Belyalov O. V., Wikelski M., Gavrilov A. E., Goroshko O. A., Guguyeva E. V., Korepov M. V., Mnatsekanov R. A., Politov D. V., Postelnykh K. A., Lei C., Ilyashenko V. Yu. 2022. Migrations of the Demoiselle Crane (Anthropoides virgo, Gruiformes): Remote Tracking along Flyways and at Wintering Grounds. Biology Bulletin, 49 (7): 863–888. doi: 10.1134/S1062359022070068 24. Андрющенко Ю. О. 2023. Населення птахів азово-чорноморського анклаву сухостепової зони: територіальна, сезонна та ландшафтна неоднорідність. Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ: 1–479 (дисертація на здобуття наук. ступеня д. б. н. (рук.)). 25. Андрющенко Ю. О. 2023. Щодо визначення переліку автохтонних птахів сухостепової зони України. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 25 (2): 6–11. doi: 10.34142/2708-5848.2023.25.2.01 Громадська діяльність: • координатор середньо-зимових обліків птахів у водно-болотних угіддях Азово-Чорноморському регіоні України (IWC-координатор); • член «Crane Specialist Group» Комісії по виживанню видів Міжнародного союз охорони природи (IUCN SSC); • член «Bustard Specialist Group» Комісії по виживанню видів Міжнародного союз охорони природи (IUCN SSC); • член «Goose Specialist Group» Комісії по виживанню видів Міжнародного союз охорони природи (IUCN SSC); • член редколегії збірника наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції «Бранта» і Бюлетеня РОМ (регіонального орнітологічного моніторингу)%; • член Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи.
Контакти: e-mail: anthropoides73@gmail.com Черничко Раїса Миколаївна
Біографічна довідка: Народилася 22.11.1956 р. Наукові інтереси: • міграції куликів і горобцеподібних птахів; • вивчення та охорона водно-болотних птахів; • екологічна освіта та екотуризм; • колоніальність у птахів; • популяційна екологія сивкоподібних і горобцеподібних; • вплив ВЕС і ЛЕП на орнітофауну; • стан зимівель птахів на півдні України; • чисельність та поширення мисливських видів птахів. Основні райони польових досліджень на півдні України: • регулярно Північне Приазов'я, Сиваш; • короткочасно ВБУ Одеської, Миколаївської областей, річки Північного Приазов'я, Житомирська та Вінницька області. Досліджувані проблеми і регіони за межами півдня України: • Арктика (п-ів Гидан), 1989р. – вивчення фауни птахів, перш за все гніздування куликів; • Північна Африка (Туніс), 1994р. – вивчення зимівель куликів. Участь у проектах: • Створення Ветланд-парку в м. Ізмаїлі на місці мілководного озера на околиці міста в рамках проекту; • «Менеджмент-план польдера озера Кугурлуй" (Партнери по ветланд – Україна WWF, 2001р.); • Обліки водоплавних птахів в рамках проекту «Збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморська коридорі» (2004–2006рр.); • Оцінка біорізноманіття мігруючих водоплавних птахів у водно-болотних угіддях у межах коридору та визначення важливих місць сезонного розподілу годування та шляхів їх пересування (за грантом ВЕФ «Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі», 2004 р.); • Розробка менеджмент плану для водно-болотного угіддя міжнародного значення "Молочний лиман”, який входить з вилученням до території створюваного НПП “Приазовський” (за грантом ВЕФ «Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі», 2004 р.); • Вдосконалення можливостей для сталого менеджменту водно-болотними угіддями Азово-Чорноморського регіону України та запобігання негативним змінам клімату (DEFRA, 2004 р.); • Бачення відтворення та екологічно сбалансованного розвитку української частини дельти Дунаю (2001–2003 р., WWF); • Вивчення тонкодзьобого кроншнепа на міграції в районі заповідника «Лебедині острови» (2000–2001 рр.); • Розробка Менеджмент-планів ВБУ «Молочний лиман», «Затока і коса Обіточна» за програмами малих грантів Посольства Нідерландів (2006 р.); • Дослідження видового різноманіття тварин о. Зміїний з метою збереження транзитних та аборигенних видів (стан, збереження, менеджмент) (Міністерство освіти та науки, 2008–2009 р.); • Керівництво рядом проектів з вивчення птахів, як переносників пташиного грипу, за Програмою Wetlands International «Surveillance in wild birds: Collection and dispatch of diagnostic samples from wild birds for the early detection and prevention of Avian influenza in Ukraine" (WI / FAOTCP / 014) у співпраці з Кримською протичумною станцією (м. Сімферополь) та Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (м. Харків); • Дослідження Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху, як коридору поширення зоонозних хвороб, що поширюються птахами за проектом «The Mediterranean and Black Sea Flyway: Transboundary Determinants of Avian Zoonotic Diseases – Avian Zoonotic Disease Network (AZDN)» у співпраці з Лабораторією епізоотології хвороб птахів ННЦ «ІЕКВМ» продовжена робота. • Оцінка впливу енергетичних об’єктів (ВЕС, ГЕС, ЛЕП тощо) на регіональну орнітофауну (на замовлення національних і міжнародних енергетичних компаній, 2010–2024 рр). Активно досліджувала міграції куликів, в основному використовуючи метод масового кільцювання. Брала участь в програмах по вивченню зимівель, щорічних обліках птахів, що гніздяться на Сиваші, Молочному та Утлюцькому лиманах. Була одним з ініціаторів і активним учасником Природоохоронного марафону, присвяченого охороні Водно-болотних угідь України. Є одним з ініціаторів розвитку екологічного, зеленого та сільського туризму в Приазов'ї.
Кількість наукових публікацій: 130
Громадська діяльність: • член Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи; • член Західноукраїнського товариства охорони птахів; • член редколегії збірника наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції «Бранта» і Бюлетеня РОМ; • керівник центру кільцювання і мічення птахів Азово-Чорноморської орнітологічної станції; • керівник інформаційних банків Азово-Чорноморської орнітологічної станції з гніздування, кільцювання та повернення птахів; • член наукової орнітологічної спільноти, створеної при Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.
Контакти: e-mail: waderbirds@gmail.com Дядічева Олена Анатоліївна
Біографічна довідка: Народилася 9.02.1963 р. Наукові інтереси: • міграції горобцеподібних і куликів; • фауністика (сезонні та регіональні аспекти, вплив антропогенних і кліматичних факторів); • популяційна екологія; • заповідна справа; • моніторинг охоронюваних видів птахів і стану водно-болотних угідь. Основні райони польових досліджень на півдні України: • регулярно Північно-Західне Приазов'я, Сиваш, Степовий Крим; • короткочасно Кінбурнська коса (Миколаївська обл.), о. Джарилгач (Херсонська обл.), Придунав’я і лимани Північно-Західного Причорномор’я (Одеська обл.), Північне Причорномор’я (Херсонська обл.), Приазовська височина (Запорізька обл.). Досліджувані проблеми і регіони за межами півдня України: • Арктика (о.Сібірякова), 1989р. - вивчення гніздової фауни птахів, перш за все куликів; • Арктика (п-ів Ямал), 1991р. - вивчення післягніздових переміщень і початку осінньої міграції куликів; • Заплава р. Вісла (Польща), 1990-ті рр. – вивчення міграцій куликів і горобцеподібних птахів. Участь у проектах: • "Проведення орнітологічної експертизи щодо впливу електричних вітроустановок проектованого майданчика на приляглих територіях до заказника загальнодержавного значення" Молочний лиман "у межах Приазовського району Запорізькій області"; • «Оцінка сучасного стану орнітологічної фауни територій, запланованих для будівництва вітрової електростанції (ВЕС), а також оцінка впливу будівництва та експлуатації ВЕС на місцеві орнітологічні комплекси та на мігруючих птахів» та ін., щодо впливу ВЕС на орнітофауну; • «Дослідження видового різноманіття тварин о. Зміїний з метою Збереження транзитних та аборигенних видів (стан, збереження, менеджмент)»; • «Розробка менеджмент плану природних комплексів та ресурсів для водно-болотного угіддя міжнародного значення «Затока та коса Обіточна »» (Matra Project); • «Формування екомережі Азово-Чорноморського екологічного коридору та збереження цілісності географічних популяцій рослин и тварин в різних ландшафтних елементах»; • «Дослідження сучасного стану птахів, які мігрують через територію Сивашу в зв'язку з розповсюдження пташиного грипу» (в рамках проекту Wetlands International «Surveillance in wild birds: Collection and dispatch of diagnostic samples from wild birds for the early detection and prevention of Avian influenza in Ukraine "; • «Формування потенціалу для спостереження за Чорноморським басейном в рамках підтримки сталого розвитку території» («Building Capacity for a Black Sea Catchment Observation and Assessment supporting Sustainable Development EnviroGrids»); • «Ретроспективний аналіз орнітофауни у межах впливу повітряної лінії 330 кВ від ВРП «Трихати» до ВРП Південноукраїнської ВЕС для попередньої оцінки можливих загроз від її будівництва та експлуатації»; • «Оцінка стану орнітофауни території проектованої лінії електропередачі 330 кВ ПС Азовська ВЕС – ПС Молочанська та розробка наукового експертного висновку щодо можливого її впливу на птахів»; • «Моніторинг орнітофауни території проектованої Азовської ВЕС для оцінки можливих загроз для птахів від її експлуатації».
Кількість наукових публікацій: понад 200
Основні публікації: 1. Дядичева Е. А., Цвелых А. Н. 1990. Морфо-экологический анализ органов полета трех видов вьюрковых. Современная орнитология. Москва: 193–198. 2. Chernichko I.I., Diadicheva E.A., Chernichko R., Have van der, T. M., Sant van de, S. 1993. Biometrics of waders in the Sivash, Ukraine, spring 1992. In: Have van der, T. M., Sant van de, S., Verkuil Y., Winden van der, J., eds. Waterbirds in the Sivash, Ukraine, spring 1992. WIWO-report, 36. WIWO, Zeist: 63–85. 3. Дядичева Е. А. 1996. Состояние популяции и условия гнездования индийской камышевки в Северном Приазовье. Беркут, 5 (2): 163–166. 4. Koshelev A.I., Diadicheva E.A. 2000. Summer bird fauna of Sibiryakov Island, 1989. In: Heritage of the Russian Arctic: Research, Conservation and Internatiional Co-operation. Ecopros Publishers, Moscow: 271–282. 5. Diadicheva E., Matsievskaya N. 2000. Migration routes of waders using stopover sites in the Azov-Black Sea region, Ukraine. Vogelwarte, 40 (3): 161–178. 6. Diadicheva E.A., Chernichko R.N., Vinokurova S.V., Nobel de W.T. 2001. Biometry and moult of waders in the Sivash, August 1998. In: Van der Winden J., E.A. Diadicheva, W.T. de Nobel, M.W.J. van Roomen, eds. Counts and ecology of waterbirds in the Sivash, Ukraine, August 1998. WIWO-report, 71. WIWO, Zeist: 39–59. 7. Nobel de W.T., Diadicheva E.A., Nilsen S.O., Kirikova T. 2001. Ecology of Broad-billed Sandpiper in the Sivash, August 1998. In: Van der Winden J., E.A. Diadicheva, W.T. de Nobel, M.W.J. van Roomen, eds. Counts and ecology of waterbirds in the Sivash, Ukraine, August 1998. WIWO-report, 71. WIWO, Zeist: 61–71. 8. Ардамацкая Т.Б., Дядичева Е.А., Луговой О.А. 2003. Современное состояние миграционных группировок кроншнепов на острове Джарылгач. Бранта, 6: 108–121. 9. Кинда В.В., Бескаравайный М.М., Дядичева Е.А., Костин С.Ю., Попенко В.М. 2003. Ревизия редких, малоизученных и залетных видов воробьинообразных (Passeriformes) в Крыму. Бранта, 6: 25–58. 10. Дядичева Е.А., Попенко В.М., Кошелев А.И. 2005. Воробьинообразные птицы Молочного лимана в период сезонных миграций. Бранта, 8: 133–159. 11. Diadicheva E., Khomenko S. 2006. Migration of Curlew Sandpiper Calidris ferruginea through the Azov-Black Sea region, Ukraine. In: Annual Cycle of the Curlew Sandpiper Calidris ferruginea. International Wader Studies, 19: 82–95. 12. Дядичева Е.А. 2006. К вопросу о статусе тонкоклювой камышевки (Lusciniola melanopogon) в Украине. Бранта, 9: 13–18. 13. Дядичева Е.А., Максалон Л., Возняк Б., Бусел В.А. 2007. Встречи малочисленных и редких для Крыма видов птиц на полуострове Тарханкут во время осенней миграции 2007 г. Бранта, 10: 146–151. 14. Дядичева Е.А., Максалон Л., Бусел В.А. 2009. Начальный период осенней миграции птиц на п-ове Тарханкут (2006-2007 гг.). Бранта, 12: 92–109. 15. Дядичева Е.А., Надточий А.С. 2011. Гнездование пеночки-трещотки (Phylloscopus sibilatrix) в лесонасаждениях Запорожской области. Бранта, 14: 46–53. 16. Дядичева Е.А., Максалон Л. 2012. Результаты мониторинга весенней миграции птиц древесно-кустарникового комплекса на полуострове Тарханкут (Западный Крым) в 2008-2009 и 2011 гг. Бранта, 15: 57–81. 17. Дядичева Е.А., Черничко И.И., Черничко Р.Н. 2013. Современное состояние и динамика сообществ мигрирующих куликов Молочного лимана. Заповідна справа в Україні, 19 (1): 46–49. 18. Diadicheva E.A., Zhmud M.E. 2013. Changes in species composition, phenology and distribution of wintering waders in the Azov-Black Sea Region, Ukraine during the last 50 years. Бранта, 16: 7–25. 19. Дядичева Е.А., Черничко И.И., Попенко В.М., Черничко Р.Н. 2015. Сезонная динамика орнитофауны лимана Болградский Сивашик (Запорожская, Херсонская область). Бранта, 18: 75–94. 20. Дядичева Е.А., Черничко И.И., Попенко В.М., Черничко Р.Н. 2016. Характеристика осенних миграций куликов в Северо-Западном Приазовье. Вопросы экологии, миграции и охраны куликов Северной Евразии: Мат-лы 10-й юбил. конф. Рабочей группы по куликам Северной Евразии, Иваново, 3-6 фев. 2016 г. Ивановский гос. ун-т, Иваново: 158–166. 21. Дядичева Е.А., Попенко В.М., Черничко И.И., Черничко Р.Н., Андрющенко Ю.А. 2017. Гнездовое население водно-болотных птиц лиманов Северо-Западного Приазовья в 2015-2016 гг. Орнітологічні читання пам’яті М.А. Воїнственського (збірка праць). Вестник зоологии. Отд. вып., 35: 34–37. 22. Дядичева Е.А. 2017. К вопросу о миграциях куликов на о.Джарылгач. Бранта, 20: 122–130. 23. Дядичева Е.А., Надточий А.С. 2019. Гнездовой орнитокомплекс Алтагирского общезоологического заказника. Біорізноманіття степової зони України: вивчення, збереження, відтворення (з нагоди 10-річчя створення національного природного парку «Меотида»). Праці науково-технічної конференції (с.Урзуф, 16-18 жовтня 2019 року). Conservation Biology in Ukraine, 13: 126–130. 24. Андрющенко Ю. О., Кошелєв О. І., Дядічева О. А, Кошелєв В. О., Попенко В. М., Черничко Р. М. 2020. Експертна оцінка сучасного стану орнітофауни та загроз для птахів вздовж проектованої лінії електропередачі «Якимівка-Молочанськ» у Запорізькій області. Екологічні науки: науково-практичний журнал 2 (29 – 1): 63–73. 25. Андрющенко Ю. О., Кошелєв О. І., Дядічева О. А, Кошелєв В. О., Попенко В. М., Черничко Й. І., Черничко Р. М., Винокурова С. В. 2020. Експертна оцінка стану орнітофауни та загроз для птахів на території проектованої вітрової електростанції в північно-західному Приазов`ї. Екологічні науки: науково-практичний журнал, 3 (30): 148–165. 26. Андрющенко Ю. О., Дядічева О. А. 2020. Склад рецентної авіфауни сухостепової зони України. Беркут, 29 (1–2): 1–20.
Громадська діяльність: • член редколегії збірника наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції «Бранта» і Бюлетеня РОМ; • член Робочої групи по куликам Північної Євразії; • член Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи; • активна співпраця з Українським центром кільцювання щодо масового мічення горобцеподібних і куликів.
Контакти: e-mail: lena.passer.migr@gmail.com
|
 |
||||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
||||||||||||
Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, 2004-2024 |
доктор
біологічних наук, завідувач лабораторією, доцент.
кандидат
біологічних наук, старший науковий співробітник
молодший
науковий співробітник